Магістерська міждисциплінарна програма «Публічна історія» / «Public History»
вивчає теорію й практики критичного осмислення, поширення та сприйняття знань і уявлень про минуле у суспільстві. Програма є складовою магістерської спеціальності «Історія» Гуманітарного факультету УКУ.

Випускник програми отримує український державний диплом магістра за спеціальністю «Історія» та диплом УКУ зі спеціалізації «Публічна історія».

Мета програми: підготовка фахівців, які володіють міждисциплінарними підходами і методами історичного дослідження та вміють реалізовувати проекти, що поєднують критичне осмислення історичних знань з розумінням публічних дискусій та сприйняттям минулого у сучасних суспільствах.

Завдання програми:

  • відповісти на потребу в осмисленні минулого з перспективи сучасних суспільних дискусій;
  • підготувати студентів до прискіпливого вивчення минулого, критичної оцінки основних ідей та домінуючих оцінок;
  • сприяти якісному залученню професійних істориків у різноманітні історичні практики поза академічною сферою та у співпраці з нею;
  • долучитися до процесів пов’язаних з творенням, збереженням, переосмисленням та популяризацією культурної спадщини, а також місць історичної пам’яті для різних груп українського суспільства;
  • допомогти налагодженню, підтримці та розвитку діалогу з сусідніми країнами та людьми з різних частин глобального світу, історії яких пов’язані з територією сучасної України;
  • творити середовище істориків, які братимуть участь у будуванні динамічних та відкритих стосунків з минулим у суспільстві, допомагатимуть залучати різні групи та середовища до дискусій про минуле у публічному просторі України;
  • розвинути навички необхідні для праці у засобах масової інформації, архівних, бібліотечних, музейних, туристичних та інших інституціях культури, освіти та бізнесу, які задіяні у творенні сучасної історичної культури в Україні.

Місія програми в УКУ полягає у творенні середовища істориків, які братимуть участь у будуванні динамічних та відкритих стосунків з минулим у суспільстві, допомагатимуть залучати різні групи та середовища до дискусій про минуле у публічному просторі і таким чином долучатимуться до побудови плюралістичної учасницької історичної культури.

Особливістю програми є поєднання теоретичних знань (сучасні теорії та методи історичного дослідження, знання про історичну культуру та освіту) та практики (прикладні навички: майстер-класи з презентації, написання текстів, зокрема, для ЗМІ, Інтернет-сторінок, соціальних мереж, організація, планування та управління проектами, зокрема виставками, освітніми програмами, туристичною діяльністю, розробка форматів залучення громад і спільнот у дослідницькі проекти та комунікації їх результатів для широкої громадськості, тощо). З огляду на це, навчальний план програми зорієнтований на вдосконалення і набуття студентами знань, умінь і компетенцій у професійній сфері, адже сучасний ринок праці потребує істориків, які поєднують фахові академічні знання та якісні комунікативні навички. Важливим є поєднання аналітичних вмінь з вміннями вираження, як у усному, так і письмовому форматах. Програма також охоплює практичні заняття у форматах нових медіа. Орієнтована на широку громадськість така професійна компетенція передбачає будування горизонтальних та партнерських стосунків з аудиторією, а також вміння фасилітування та медіації. Це важливо з огляду на можливі конфліктні та складні дискусії і питання пов’язані з минулим. Такі вміння є основою для подальшої праці як у сфері історичних досліджень, так і роботи пов’язаної з осмисленням минулого та популяризацією історії у сфері мас-медіа, освітніх та культурних проектах, музейних інституціях, ініціативах пов’язаних зі збереженням та управлінням культурною спадщиною, туристичному бізнесі, муніципальних й управлінських сферах та загалом у проектах, орієнтованих на співпрацю з локальними спільнотами і широкою громадськістю.

Теоретичне підґрунтя і основні фокуси програми. Публічна історія як академічна дисципліна, що вивчає специфіку функціонування знання про минуле у публічному просторі та способи і принципи творення історії для широкої публіки та у співпраці з нею, є міждисциплінарним напрямком, що перебуває на перетині кількох дисциплін: локальної історії, студій пам’яті, усної історії, культурних досліджень (cultural studies), сучасної історії, музеєзнавства і досліджень медій і комунікацій. Успішне практикування публічної історії вимагає доброї орієнтації в основних напрямках та методах сучасного академічного історіописання, а також у сучасних підходах до розуміння специфіки взаємодії між історіографією, різними публіками і державою. З огляду на це, теоретична підготовка в межах програми буде зорієнтована на переосмислення того чим є історія і публіка/и, аналіз питань етики і суспільної відповідальності історичних досліджень та використання історичного знання поза академією і вивчення основних принципів функціонування знання про минуле у сучасній культурі. Спеціальна увага буде приділена проблематиці колективної пам’яті, усної історії, історії медій і комунікацій, концепції публічної сфери та способам і формам комунікації між істориками і різними публіками.

Поряд з ґрунтовними теоретичними знаннями з сучасної історіографії та методології історичних досліджень, випускник програми отримує інтенсивний практичний вишкіл, який має приготувати його до праці в інституціях публічної історії, медіях та бізнесі поза академічною сферою у Львові, Галичині, інших регіонах і містах України та за кордоном.

Можливості працевлаштування:

  1. інституції публічної історії;
  2. музеї та галереї;
  3. туристичний бізнес;
  4. інституції охорони та промоції культурної спадщини;
  5. культурні відділи органів місцевого самоврядування та центральної влади;
  6. неурядові та міжнародні проекти та інституції у сфері культури та освіти;
  7. архіви та бібліотеки;
  8. ЗМІ (публічно-інтелектуальна активність та журналістика);
  9. гуманітарні відділення університетів і Національної академії наук.